Історію України прийнято відраховувати з моменту створення Київської держави у IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства у XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.
Після революції 1917 року в Україні позначився підйом національного руху, що оформився 20 листопада 1917 року в «Третій Універсал» Центральної Ради, який оголосив Українську Народну Республіку – УНР. В цьому Універсалі також було оголошено про свободу слова, преси, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари і т.п.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська в Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР покликати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію, захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій – Німеччина збройним шляхом привела до влади свого ставленика. За цим послідувала громадянська війна і низка інтервенцій, які завершилися у березні 1919 року в Києві, на Всеукраїнському з’їзді Рад прийняттям Конституції "Незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки".
28 грудня 1920 року між УРСР і РСФСР було підписано "Робітничо-Селянський союзний договір про військове й господарське співробітництво", який закріпив залежність УРСР від РСФСР. Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише наприкінці ХХ століття, після розпаду СРСР.
Незважаючи на порушення територіальної цілісності з боку агресивного російського сусіда на початку 2014 року, ядерний шантаж, окупацію Кримського півострова, терор і подальшу війну, розв’язану ним на територіях Донецької та Луганської областей, а зараз і на Півдні, Україна залишилася вірною демократичним цінностям.
Зараз зусилля українського народу і світової спільноти спрямовані на повернення територіальної цілісності і суверенітету нашої держави. Адже протягом всіх цих років ми виборювали свою незалежність та відстоювали її, і так обов’язково продовжиться у майбутньому. Але зараз, під час війни з росією, ми, українці, переходимо в нову фазу, яка має назву взаємозалежність. Протягом півріччя весь світ бачить, як ми об’єднуємось, весь світ бачить, як ми показуємо всьому людству, яка є Україна у XXI сторіччі. Ми сильні, ми сміливі, ми не скорені.
У цю важку годину свято Незалежності України набуває особливого значення, адже боротьба й досі триває, і боротьба ця кривава й несправедлива. Але ми твердо знаємо, що українці мають незламний дух і ворог буде переможений і знищений! Ми знаємо, що наші діти будуть жити у вільній, квітучій та заможній Україні.
Зі святом Незалежності України, шановні!
О. М. Алєксєєнко, голова правління АТ "Марганецький ГЗК".
А.І Буряк, голова ПО ПМГУ АТ "Марганецький ГЗК".
А.І. Супрун, голова ради ветеранів АТ "Марганецький ГЗК".