Професія шахтаря – особлива. Вимоги, що пред`являються до людини, яка займається цією працею, – високі. Тут необхідні розум, сила, сміливість, почуття товариства, вміння орієнтуватися у складних обставинах підземного виробництва та здатність до постійного вдосконалення. Саме такими є шахтарі Марганецького гірничо-збагачувального комбінату, і сьогодні ця публікація присвячується саме їм, адже 28 серпня вони відзначають своє професійне свято – День шахтаря.
У минулі роки, хоч це свято і не є всенародним, але воно гучно відзначалось серед гірничих колективів. Як приклад, у 2021 році воно пишно святкувалось у Парку МГЗК з концертом та конкурсами від творчих колективів Палацу культури гірників.
Проте сьогодення затьмарено війною росії проти України. Через це більш ніж половина шахтарського колективу Марганецького ГЗК вступила до лав Збройних Сил України і веде свою боротьбу не у надрах, а на фронті. Війна суттєво вплинула на діяльність підприємства. І пропрацювавши низку варіантів та пропозицій, адміністрація комбінату, разом з керівниками підземних видобувних цехів, зуміли більш-менш стабілізувати ситуацію й налагодити подальшу роботу.
Але це не завадило кореспондентам Інформаційного бюро завітати до однієї з шахт Марганецького ГЗК і познайомитися з тими, хто сьогодні боронить гірничий фронт підприємства. Мова йде про бригадирів шахти №14/15.
Сергій Анатолійович ХАРІН
Бригадир очисної бригади Сергій Анатолійович ХАРІН
працює у структурі Марганецького ГЗК більше 22 років. Свій трудовий шлях він розпочав з надр шахти №8 підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування, так як у свій час навчався за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електрообладнання і автоматичних пристроїв" у Марганецькому гірничому технікумі. У 2001 році він отримав професію гірника очисного забою і перевівся на шахту №14/15, де працював у бригаді Дмитра Волочая.
Нещодавно Дмитро Анатолійович вийшов на заслужений відпочинок, і передав бригаду під керівництво Сергію Харіну.
Сергій Анатолійович розповів, що зараз його бригада налічує 20 чоловік, серед них вірні та надійні помічники – ланкові В’ячеслав Кірюшкін, Антон Бабенко та Дмитро Галко. Своїм колективом він дуже задоволений, адже хлопці дружні, відповідальні та давно згуртовані.
Роман Володимирович СУК.
Очисна бригада, якою керує Роман Володимирович СУК, веде свою історію на шахті №14/15 з кінця 2012 року. Тоді її очолював не менш відомий шахтар Ігор Іванович Рябченко.
Роман Володимирович очолює колектив більше 7 років, і йому вдається не лише підтримувати славетні бригадирські традиції, закладені попередніми бригадирами, а й вести свій колектив через нові складні перепони, зберігаючи бойовий дух та виробничі темпи.
Можна сказати, що в наш час рідко коли зустрінеш людину, яка працює за спеціальністю. Саме до таких відноситься Роман Володимирович Сук. Роман закінчив Марганецький гірничий технікум за спеціальністю "Технологія підземної розробки корисних копалин". Сьогодні ця очисна бригада складається з 18 шахтарів, троє з яких – ланкові – «права» рука молодого та перспективного бригадира. Це Артем Киба, Антон Гляделкін та Дмитро Подобєдов. Роман Володимирович зазначає, що його колектив – відповідальний та до своєї роботи підходить із особливим характером.
Сергій Вікторович ДРОФЯК.
Два роки "бригадирує" очисним колективом Сергій Вікторович ДРОФЯК. Нині у його бригаді працює 18 шахтарів, серед яких ланкові – Анатолій Павленко, Євген Чорний та Віталій Гуренко.
Сергій Вікторович розповів, що ця бригада була сформована із двох колективів, якими раніше керували І. Драгун та А. Лісовик. Невеликими кроками колектив згуртувався, звикли один до одного. Бригадир відмічає, що спочатку було важко, але зараз плани виконуються.
Сергій Вікторович навчався у Марганецькому гірничому технікумі, де отримав професію гірничого електромеханіка, а вже професію гірника опановував у відділі технічного навчання Марганецького гірничо-збагачувального комбінату.
Артем Юрійович КУЗЬМІН.
Артем Юрійович КУЗЬМІН, бригадир прохідницької бригади, працює під девізом "Не було б прохідки, не було б і видобутку", адже прохідка гірничих виробок – це початок всього виробництва.
Він також закінчив Марганецький гірничий технікум за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електрообладнання і автоматичних пристроїв". У Марганецькому ГЗК почав працювати з 1998 року, також з шахти №8, але там він пропрацював близько року-півтора, і як каже Артем Юрійович – основна дорога на "чотирнадцятій".
У нинішніх реаліях всім прохідникам шахт Марганецького ГЗК складно працювати, оскільки дуже часто не вистачає запчастин, виникають проблеми з доставкою матеріалів для роботи, і знову ж таки велику роль грає нестача персоналу. Але вони – працюють.
Основна частина кістяка колективу Артема Юрійовича знаходиться у лавах ЗСУ, проте ланкові – Ігор Келембет, Олег Фоменко та Руслан Буряк – як можуть допомагають своєму бригадирові.
Євген Володимирович ХОМИК.
Євген Володимирович ХОМИК є бригадиром прохідників майже три роки. До цього він працював з 2005 року на шахті №3/5 у бригаді Віктора Мельничука. Майже три роки тому ця бригада перейшла з шахти №3/5 на "чотирнадцяту" і тут було обрано нового бригадира, яким і став Євген Володимирович.
Зараз в бригаді працює 12 шахтарів, але половина колективу вступила до лав Збройних Сил України. І щоб якось зкомплектувати колектив, бригаду доповнили людьми з інших прохідницьких бригад, зокрема з бригади Сергія Гонозова, а ланковими призначено Геннадія Онищенко, Сергія Онищука та Євгена Пасько.
Олексій Сергійович ЛЕВЧЕНКО.
Бригадир прохідницької бригади Олексій Сергійович ЛЕВЧЕНКО має за плечами близько 18 років трудового стажу у структурі Марганецького гірничо-збагачувального комбінату.
Свій трудовий шлях він також починав із надр шахти №3/5, а на "чотирнадцять-п’ятнадцять" перейшов майже 4 роки тому. На три-п'ять Олексій познайомився з обов’язками бригадира, адже був його заступником.
Зараз чисельність прохідницької бригади Олексія Левченка постійно змінюється, оскільки своїми працівниками він комплектує решту прохідницьких бригад. Зараз цей колектив складається із членів бригад Сергія Гонозова, Миколи Медведя та Олексія Левченка, а ланковими стали Руслан Турлюк, Руслан Козачинський і сам Олексій Левченко.
Юрій Володимирович МОСКАЛЕНКО.
Виходець із прохідницької бригади Дмитра Бутакова, молодий та перспективний шахтар Юрій Володимирович МОСКАЛЕНКО є бригадиром прохідницької бригади з квітня 2022 року.
У червні про цю бригаду не чув тільки лінивий, адже тоді вона стала легендою комбінату – хлопці нарізали за місяць 85 погонних метрів гірничих виробок. Вони просто поставили перед собою ціль – наріжуть скільки зможуть, і результат виявився просто неперевершеним!
Юрій Володимирович працює у Марганецькому ГЗК з 1997 року, проте у 2014-му він був змушений звільнитися через сімейні обставини. Але у 2020 році він повернувся на шахту №9/10, і вже через два роки став бригадиром прохідників на "чотирнадцятій".
Нині у нього повна бригада – 13 шахтарів, разом із слюсарем, серед яких ланкові – Роман Ягуменко, Олександр Андросович і сам Юрій Москаленко.
Денис В’ячеславович ПЕЛИПЕЦЬ.
Нещодавно у надрах "чотирнадцять-п’ятнадцять" нарізає погонні метри відома всьому трудовому колективу прохідницька бригада, якою керує
Денис В’ячеславович ПЕЛИПЕЦЬ.
.Денис В’ячеславович – гірник з вагомим стажем, у якого в трудовій книжці значиться тільки одне підприємство – Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат. Перший запис датується 2001 роком, коли молодий гірник влаштувався на шахту №2 учнем підземного стволового, відразу після армії та закінчення Марганецького гірничого технікуму за спеціальністю "Експлуатація та ремонт гірничого електрообладнання і автоматичних пристроїв". У 2003 році Денис став підземним гірником очисного забою 5-го розряду, а вже у 2007-му йому присвоєно 6-ий розряд. У 2009 році він видобував сиру марганцеву руду на шахті №8/2, а вже через рік перевівся на шахту №9/10. Саме там Денис В’ячеславович перекваліфікувався з видобувника на прохідника, і там його обрали бригадиром прохідницької бригади. Далі свою діяльність колектив прохідників вів на шахті №3/5, і в цьому році бригада забезпечує життєдіяльністю надра шахти №14/15.
Шановні гірники! Ваша праця важка та почесна, і вона є прикладом мужності та високого професіоналізму. Ви вкладаєте в підприємство душу і до виконання будь-якого завдання підходите з особливим завзяттям, застосовуєте чималу кмітливість, вдосконалюючи всі трудові процеси гірницької справи!
Щиро вітаємо вас з Днем шахтаря! Зичимо міцного гірницького здоров’я, добробуту та мирного неба!
